Епоха слави і надії - страница 9

Ніколас вів досить популярний блог, на його акаунт було підписано більше трьох мільйонів людей і число це росло з кожним днем. Він славився тим, що художньо описував сни і давав їм пояснення. Також його сторінка рябила безліччю фотозвітів з подорожей по різних країнах – від нікому невідомих африканських племен, до найбільших столиць світу. Частину публіки притягнули фото його вілл із запаморочливими видами і автомобілів бізнес класу: ферарі, гелендвагенів та мерседесів.

А знімки з пляжів або коло басейнів, з рельєфно накаченими м'язами, на пописаному татуюваннями тілі, викликали серед дівчат скажений інтерес.

Помітивши неподалік кавовий апарат, біля якого якимось дивом не було черги, Ніколас, з секунду подумав, вибрав класичний капучіно. Прямо над кнопками з назвами напоїв був прикріплений аркуш паперу з великою стрілкою-покажчиком у напрямі актової зали. Не втримавшись, Ніколас злодійкувато озирнувся по сторонах і, витягнувши з кишені джинсів кулькову ручку, приписав жартівливе: "голосове управління". Парочка студентів, що проходили мимо, помітивши його витівку, схвально розсміялися і підкинули вгору великі пальці.

Серед них Ніколас почував себе "своїм хлопцем", на секунду йому навіть захотілося стати таким самим простим студентом, з тягою до дитячості і шумних вечірок. Тією ж ручкою він начеркав записку для незнайомки, що зацікавила його.

"Я ще ніколи не зустрічав нікого гарнііше за тебе. Може, все ж сфотографуємось разом? Тільки в більше невимушеній обстановці. Напиши свій номер, якщо, звичайно, в тебе немає хлопця. З щирою надією, Ловець Снів.

P.S. Не знаю, чи п'єш ти каву. Сподіваюся, тобі сподобається".

Підхопивши стаканчик, Ніколас ввійшов, до повністю забитої людьми, актової зали. Поглядом він знайшов в натовпі ту саму дівчину – вона виявилася однією з небагатьох, хто не дивився на нього з жадібним інтересом і фліртуючою посмішкою на губах. Незнайомка всім своїм виглядом показувала, що він її зовсім не зацікавив. Але Ніколас був з того типу чоловіків, яких найбільше тягне, саме до недоступного і загадкового. Для нього це виклик, тому і перемога буде солодше.

Вправно пролавірував між людьми, Ніколас підійшов до дівчини і з посмішкою протягнув їй каву, разом із складеною удвічі запискою. Їх погляди зустрілися, здавалося, настав той самий відповідний момент, як несподіванно чиясь дитина, мабуть син когось з викладачів або запрошених гостей, врізалася прямо в Ніколаса. Він незручно погойдався і дивом утримав паперовий стаканчик, мало не обливши красуню гарячим вмістом. Їх пальці зіткнулися, дівчина збентежено посміхнулася, поправив пасмо волосся. Але момент був безповоротно загублений.

Ніколас обернувся до хлопчиська, що розбушувався, і жартівливо запитав привселюдно:

– Хто хоче купити дитину? Продам недорого!

Тут же знайшлася його мама і, вибачившись, повела сина у бік крісел, по дорозі відчитуючи того за неналежну поведінку. Ректор, що помітив Ніколаса, з посмішкою кивнув йому у бік сцени, а сам попрямував вперед, щоб представити присутнім запрошеного гостя.

– Леді і джентльмени, – вставши за трибуну, почав ректор. – Тема сьогоднішньої лекції – "Вивчення самосвідомості і пошук глибинного сенсу".

Він пару разів клацнув мишкою. На широкому, розміром майже на всю стіну екрані за його спиною, плавно змінюючи один одного, поплили слайди, присвячені діяльності Ніколаса.