1.1 Якісні особливості держав світу і їх природний шлях розвитку
Внаслідок історичних обставин, не всі нації мають власні державні утворення, що постають головною умовою національного самозбереження в їх органічній єдності. Створення централізованих державних структур уможливило насильницький тиск на природні основи націй, зокрема, в процесах створення метрополій та колоніальних держав. На початку свого існування колоніалізм, насамперед з метою власного матеріального збагачення, діяв жорстокими та насильницькими методами, до чого спонукали примітивні способи виробництва, рабство і беззахисність колонізованих націй.
Випереджальний розвиток європейських держав і їх високий економічний рівень (зокрема, завдяки своїй колоніальній світовій політиці) став тією суб’єктивною силою, яка інтенсивно колонізувала американський континент, Африку, Австралію, спричинила колоніальний вплив в Азії, на островах морів і океанів. Колонізовані нації розглядалися як джерело матеріального збагачення, а природа націй і необхідність забезпечення їх природного стану не бралася до уваги, та й наука і світогляд того часу ще не мали тих знань і не володіли уявленнями, щоб здійснювати аналіз і прогнозувати наслідки таких дій. Тому колонізація того часу, яка супроводжувалася винищенням тубільних націй в Америці та завезенням туди як рабську робочу силу з Африки представників африканських націй, створило безвихідне становище в міжнародних і міжнаціональних відносинах світової політики, порушувало генофонд націй світу, що може спричинити небезпеки генетичного знищення самої системи людства.
Зазначені проблеми з відомих ідеологічних причин панування космополітичного світогляду замовчуються, не аналізуються і, відповідно, не включаються у відповідні стратегічні дії для їх вирішення. Навпаки, як ми бачимо, у цих умовах продовжує панувати імперіалістична денаціоналізація світової співдружності націй, поширюється космополітичний світогляд, що дозволяє реалізовувати стратегію світового імперіалізму в контексті глобалізації в масштабах всього людства.
На фоні цього, розвиток систем виробництва, науки та соціальних процесів сприяв не вдосконаленню чи видозмінам, а зупинив пряму відкриту насильну колонізацію, що має свої особливості, в залежності від виду імперіалізму. Більшовизована Російська імперія, сповідуючи тоталітаризм, була у невідповідності з такою необхідністю, у наслідок чого це привело до її самознищення. Існуючі види колоніалізму змушені реагувати на якісні зміни цього процесу і свої дії узгоджувати з такими потребами, створюючи для цього гібридні та приховані форми колонізації.
