Епоха слави і надії - страница 35

Коли їх покоління постаріє, онуки напевно жартуватимуть над ними із словами "І попросив він у Господа ще трохи тіла для татуювань". Чи буде наступне покоління прикрашати, таким чином своє тіло?

– Людина має право на помилку? – Стажер підняв з асфальту червоно-жовтий листок і, притримуючи за хвостик, почав крутити його.

Лангре голосно зітхнув – мабуть питання змусило його замислитися про щось своє. Він взагалі сприймав життя з філософської точки зору, вірив в долю і неминучість визначених подій. Він був стриманою і дисциплінованою людиною, відповідально відносився до будь – якої роботи. В колективі Лангре почував себе легко і невимушено, його цінували, як мудрого порадника. Але якою б самовідданою людиною він не був, завжди ставив межі між особистим життям і роботою. Сім'я була для нього найважливішим надбанням, вона була метою і сенсом його існування.

Трохи помовчавши, він все ж відповів:

– Всі помиляються, але права такого не мають, – наслідуючи приклад Стажера, Лангре теж підчепив із землі багряно – червоний листочок канадського клена. – І ще. Якщо навчитися правильно отримувати бажане, потім нічого не доведеться просити.

– Всі кажуть про якусь віддачу, але що толку про неї говорити, коли ми і отримувати не вміємо, – згідно кивнув Стажер.

– Люди розписують свої тіла розумними словами, але чужі цитати не мають ніякої цінності, – посміхнувся Лангре, дивлячись на руки напарника. – Інша справа, якщо тату – продумане і особисте.

– Першу я зробив в шістнадцять, – сказав Стажер. – Набив назву групи, в якій тоді співав. Моя мама завжди була відкрита для подібних речей, а ось вітчим, був дуже старомодний. Дізнавшись про татуювання, він довго розпинався про те, що спочатку я повинен був запитати ради і дозволу в нього, але я не став запитувати, оскільки заздалегідь знав, яку отримаю відповідь. Я люблю і поважаю свого вітчима, але тоді вважав себе досить дорослим, щоб не радитися, – посміхнувся спогадам Стефан.

– Зараз у мене татуювання на обох руках, по всій спині і я вже почав забивати ноги. Деякі з них мають для мене особистий прихований сенс, деякі просто для краси. Знаєте, татуювання – вони, як наркотик. Один раз зробиш, потім точно захочеться ще і ще.

Едвард, що ходив за водою, повернувся не один, а в супроводі секретаря – миловидної дівчини років двадцяти п'яти, одягненою в сіру, застібнуту на всі гудзики блузу і спідницю – олівець.

– Прошу вибачення, панове, – збентежено посміхнулася та – через півгодини тут відбудеться нарада. Не могли б ви зайняти інший кабінет? Я проводжу.

В коридорі Ніколас трохи відстав від інших, вирішивши скористатися моментом, дістав з кишені мобільний, включив прямий ефір і, дочекавшись, коли піднабереться трохи учасників, заговорив:

– Привіт, Банда! З вами Ловець Снів, і сьогодні в мене незвичайна тема для обговорення, – Ніколас змовницьки підморгнув на камеру. – Потрібен тямущий адвокат, що розбирається в тонкощах грамотного спілкування з поліцейськими. Чекаю вашої допомоги!

Одразу посипалася купа коментарів, в одному з яких поступила пропозиція спільного ефіру від відомого адвоката. Задоволений таким швидким результатом Ніколас, відразу зв'язався з ним:

– Вітаю, дякую що відгукнулися, – посміхнувся він. – Отже, мене чекає розмова із співробітником правоохоронних органів. Як слід поводитися? Про що не варто говорити?

– Добридень, мені приемно брати участь у вашому ефірі і я тільки радий допомогти, – адвокат поправив краватку і випрямився в кріслі. – Давайте коротко пройдемося за основними пунктами. Перше, що треба запам'ятати: підозрюють вас або звинувачують – у будь – якому з цих випадків ви не несете відповідальності за дачу вами неправдивих свідчень. Будь-яка придумана або використана версія є для вас способом захисту. Ви маєте право, як говорити, так і відмовитися від будь – яких свідчень.