Епоха слави і надії - страница 82

Їм належало відвідати будівлю посольства, розташовану на бульварі Лан, що є частиною Бульварів маршалів в шістнадцятому окрузі Парижу.

Французи з великою повагою відносяться до чужого часу, всі зустрічі навіть з рідними і близькими друзями, відбуваються за суворою домовленістю. Завалитися у гості без запрошення вважається поганим тоном, і в аудієнції може бути відмовлено. Тому Стажер і Лангре діяли не абияк".

– Зараз я розповім тобі, як повинно бути згідно із законом, – Лангре пристебнув ремінь і відкинувся на спинку автомобільного сидіння. – Завданням посла, як глави посольства своєї країни, являється представлення і захист інтересів держави, що представляється ним. Посол має права, не лише у державних органах країни перебування, але також і в місцевій політичній опозиції і суспільно-політичних організаціях. Для необмеженого представлення інтересів посол користується дипломатичним імунітетом.

Місце проживання посла і його сім'ї називається Резиденцією. Вона, як і територія посольства, користується екстериторіальним імунітетом.

– Я це вчив, – гмикнув Стажер. – Нічого нового.

– А зараз я розповім тобі, як йдуть справи насправді, – Лангре постукав пальцями по панелі автомобіля. – Посли користуються недоторканістю і повним дипломатичним імунітетом відповідно до міжнародних угод. Останнім часом спостерігається тенденція, при якій громадяни, що скоїли значні злочини і бажають уникнути покарання, намагаються відвернути кримінальну відповідальність шляхом виїзду "за кордон".

І "за кордон" в даному випадку, деякий бар'єр для правоохоронних органів в здійсненні пошуку і затримання особи, що ховається.

– І з цим нічого не можна поробити? – Обурився Стажер.

– Співробітники посольств, як відомо, користуються дипломатичним імунітетом. Вони не можуть бути заарештовані і не можуть з'явитися перед судом країни перебування навіть в якості свідків. На територію посольства без дозволу посла не мають права ступити ні поліцейський, ні судовий пристав, ні пожежний інспектор, а дипломатична пошта не підлягає митному контролю. В той же час є випадки, коли такий імунітет мають особи, що не входять до дипломатичного складу посольств.

Люди, що мешкають в резиденції, можуть порушувати правила дорожнього руху і носити при собі зброю, не боячись арешту. При цьому вони не платять податків, а їх посилки не розглядає митниця. Представники дипломатичного корпусу мають права і привілеї, які навіть не снилися звичайному громадянинові. Між тим дипломати нерідко поводяться точнісінько як прості громадяни, тобто п'ють, б'ються, крадуть.

Немає нічого дивовижного в тому, що дипломати або особи, зараховані до таких, регулярно потрапляють в звіти кримінальної хроніки. Саме тому я призначив Грозному зустріч в резиденції.

– Я припаркую машину і підійду. – Сказав Стажер.

Мовчазний худорлявий чоловік, судячи з виду, одноліток Лангре, проводив його в їдальню. Як виявилося, комісар прибув якраз до вечері. За довгим вузьким столом сиділи двоє – Грозний і сам Посол. Вони про щось неголосно перемовлялися, вправно нарізуючи на широких плоских тарілках просмажені біфштекси. Затишно потріскував камін, і Лангре подумав, що хотів би зараз виявитися в іншому місці, біля іншого каміна, поряд зі своєю дружиною.

– Так я не збирався його вбивати! – Раптом підвищив голос Грозний. – Просто ми трішки посварилися і так вийшло. Ненавмисно. Він мене перший вдарив, потім я його. А далі. Коротше прибив я його кулаком. Але я навіть і не відразу зрозумів, що він коні просунув. Затягнув до себе додому на четвертий поверх. Вважав, він прикидається просто, почав його трясти, намагався привести до тями, тільки потім усвідомив, що це кінець.