Феномен доктора Хауса. Правда і вимисел у серіалі про геніального діагноста - страница 24

До завідувачки лікарні Принстон-Плейнсборо, доктора Лізи Кадді, Грегорі Хаус постійно присікується. Причому кпини, які капосний Грег відпускає щодо жінки бальзаківського віку, здебільшого перетинають межі пристойності. Ні для кого не секрет, що в Америці небезпечно навіть поглянути на жінку «не так» – це загрожує судовим позовом, і жінки зазвичай такі суди виграють. А більшість жартів Хауса щодо Кадді – гумор із категорії «нижче пояса» або – свідомий удар у вразливе місце. Будь-яка інша жінка вже за один такий жарт звинуватила б Хауса в сексуальному переслідуванні. Але Ліза Кадді – самотня і безплідна, до того ж, вочевидь, так само небайдужа до Хауса. Терпляче зносячи його кепкування, вона просто намагається здолати якісь свої жіночі комплекси. В будь-якому разі, аби зрозуміти мотиви вчинків і манеру поведінки Кадді, недостатньо переглянути декілька серій, вихоплених із загального контексту «House M. D.».

Грегорі Хауса оточують не лише друзі й колеги, але і вороги. Причому цих ворогів можна розділити на три категорії:

– хвороби пацієнтів, які виявляє геніальний мізантроп;

– хвороби самого лікаря;

– сторонні люди, котрі мають реальну владу, далекі від медицини або ж просто відверто не приймають його манери спілкування, способу мислення і стилю життя.

Виявлення хвороб – професія доктора Хауса, і з професійними труднощами він дає собі раду. Але регулярна поява двох інших типів ворогів – не що інше, як проблеми, котрі Грег створює собі сам, вперто не бажаючи цього усвідомлювати. У таких протистояннях він рідко перемагає самостійно, в останню мить на допомогу приходять друзі – Вілсон і Кадді. Та щоразу, коли з їхньою допомогою нагальну проблему все ж удається вирішити, Хаус не квапиться проявити вдячність завчасно (а часом – навіть із ризиком для репутації друзів) підставлене плече. І не бажає визнавати, що проблема в ньому самому, тому за деякий час знову втягує близьких у чергові неприємності.

Як бачимо, «House M. D.» – це не лише серіал про перемогу інтелекту і здорового глузду над комплексами, умовностями і брехнею, які, зрештою, і призводять до хвороб, але перш за все – історія життя звичайних громадян під постійним впливом однієї людини. Ця людина – Грегорі Хаус. Всі життєво важливі рішення дійових осіб продиктовані їхнім бажанням діяти всупереч Хаусу, стремлінням покарати пихатого егоїста й поставити на місце цього свавільника, що зовсім утратив відчуття міри, або ж – довести Хаусу свою значущість, переконавши його всіма доступними і недоступними способами, що він, Грегорі Хаус, не є центром Усесвіту і світ не крутиться довкола нього.

Чим же Грегорі Хаус так яскраво вирізняється на тлі інших персонажів?

Доктор Хаус у своєму робочому кабінеті.

Грегорі Хаусу близько 50 років. Він американець, народився, найімовірніше, на сході США, в штаті Кентуккі. В усякому разі, саме там живуть його батьки і саме до Лексингтона (Кентуккі) Хаусу слід вирушити на похорон батька. Цей штат входить до числа так званих штатів Південно-Східного Центру, і чимало його жителів традиційно називають себе південцями.

Про те, що Хаус – типовий південець, свідчать деякі особливості його характеру і манера поведінки. Уродженці американського Півдня незалежні в думках, дотримуються консервативніших поглядів, ніж демократи-північники, можуть не приховувати своєї нетерпимості не тільки щодо людей іншого кольору шкіри (до афроамериканця Формана, індуса Катнера), але й інших національностей (євреїв Кадді та Вілсона, австралійця Чейза), а також до представників нетрадиційної сексуальної орієнтації (бісексуальної Ремі Гедлі, вона ж – Тринадцята).