Імперський світ на той час переміг у протиборстві з одним із найжорстокіших імперських різновидів – німецьким націогегемоністичним імперіалізмом. Злочини нацизму, як ми вважаємо, свідомо приписувалися націоналізму, використовуючи предмет пропаганди для фальсифікації та спотворення самого явища націоналізму. Ці протоколи створеного блоку підписані Великобританією, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, і Федеративною Республікою Німеччини, засвідчували про створення в рамках НАТО Західноєвропейського союзу, який став сьогодні дієвим механізмом «інтеграції» всіх європейських націй і не тільки, тепер вже під новою назвою «Європейський Союз». Ця діяльність Західноєвропейського союзу була розрахована на певний час до 2005 року, що викриває імперіалістичну стратегію на нову його трансформацію (сьогодні це вже є реальністю), щоб втягнути у себе якнайбільше число країн, що мають розвиватися за умовами імперського бачення світу. Американсько-російська діяльність синтезувалася для необхідності єдиної імперіалістичної потреби створення різних блоків в системі НАТО, ООН та інших структур.
Так були створені «Брюссельські асамблеї громадських сил за безпеку і співробітництво в Європі». Перша така асамблея відбулася 2—5 червня 1972 року в Брюсселі у Бельгії. В ній взяли участь 800 делегатів з 27 країн Європи, створивши «декларативні документи» з потреб пропагандистського маскування уже створеної стратегії та тактики централізації в єдину суть світових імперіалістичних сил. Для цього ця асамблея прийняла документ «За європейську безпеку і співробітництво». Друга така асамблея відбулася 26—29 квітня 1975 року у цьому ж Брюсселі, в якій взяли участь 500 делегатів з 29 країн Європи. Всі військові, політичні, економічні, фінансові блоки світових імперіалістичних сил є засобом та механізмом конкретної специфічної діяльності. Як ми бачимо, ця «машина» свою діяльність здійснює завдяки організаційній системі.
Для цього обов’язковим є здійснення політичного всеосяжного контролю над людством у всіх сферах життєдіяльності, через створені міжнаціональні організації та структури, які зорганізовані через початкову структуризацію на міжнародному рівні. У 1944 році США через механізм ООН, членом якого був СРСР, створений міжнародний валютний фонд (МВФ). Наступним етапом розширення цієї діяльності 10 липня 1970 року в рамках Соціалістичної Ради Економічної Взаємодопомоги створений Міжнародний інвестиційний банк (МІБ). І таких структур було створено десятки: МКА, МАЕСГ, МАЕН, МОС, МОП, МАГАТЕ, МБЕС, РЕВ і т. д.
Варто зазначити, що у наслідок Першої світової війни, світовий імперіалізм у 1919 році на Паризькій мирній конференції створив Лігу Націй. США, як керівник і організатор цього дійства, зі стратегічних потреб не входили в членство Ліги Націй. Це створювало можливість на перспективу, створити більш досконалий засіб діяльності ООН, в абсолютній пріоритетності США. Для цього у квітні 1946 року на спеціально скликаній Асамблеї Ліги Націй було оголошено про припинення її існування, тобто після виконання її функцій у свій час. Після ліквідації Ліги Націй «мандатні території» перейшли під опіку ООН. Для цього у 1945 році створена «опіка міжнародна», як механізм зміцнення світової колоніальної системи. Для вказаної мети, в умовах і завданнях імперіалізму після Другої світової війни, був створений наступний механізм діяльності по боротьбі з націоналізмом та знищення націй. 26 червня 1945 року на конференції в Сан-Франціско було підписано Статут Організації Об’єднаних Націй (ООН) 50 державами, з офіційною датою створення 24 жовтня 1945 року, коли набув чинності Статут ООН.
