М. Нострадамус «Предисловие к сыну Цезарю» (б 2627: 340)
Бачте коли будуть зрозумілі пророцтва М. Нострадамуса. А у нас в Україні замість того щоб позваблятися від невігластва, «вивчають» Старий і Новий Завіт (особливо на радіо стараються) і неможуть вивчити. Бо не можуть вивчити самі вчителі. А тим паче, вчителі самі не живуть по написаному (по тому, чого навчають). Чому?
(із старого анекдоту:
– В темному старому лісі ходить невловимий Джон.
– А чому він невловимий?
– Тому що він… нікому непотрібний!)
Усіма силами стараються не дати людям знання. Бо:
«Трудно управлять народом, когда у него много знаний.» Дао де цзин. Параграф 65.
Та і цей вислів дещо постарів. Якщо у людини будуть справжні знання, єю керувати непотрібно, – кожен буде робити саме те, що потрібно саме зараз.
Але наші буцімто християнські вчителі вважають, – хай краще слухають який, нібито, добрий Бог.
А зло звідки? Так тож сатана придумав. А сатану хто придумав? Та сам Бог (тобто і люди, в тому числі і ми з вами) і придумав.
Якщо християнські «вчителі» вважають що хтось, хочаб і сатана, може піти супротив волі Бога, то вони НЕВІРЯТЬ В БОГА!
Може хтось подумає, що я безбожник, немаю Бога в душі. А ви, мовляв, вірні християни, вірите в Добро і в Любов. Та ось хоть разочек прочитайте во що ви вірите:
«Блажен, кто возьмет и разобъет младенцев твоих о камень!»
Псалом 136: 9
Ще кажуть про духовність.
Псалтир взят християнством на «озброєння». Це не я придумав (див. б 2313 Новый Завет и Псалтирь).
Доречі, цю книжечку я знайшов на смітнику і підібрав (може знадобиться) з любові до книжки взагалі. Знадобилась. А може я неправильно зробив, може саме на смітнику її місце?
Я не закликаю до Зла. Треба тільки знати – Зло було, є і буде. І чим меньше ми будемо згадувати Добро (бо ті хто згадує, насамперед згадують подумки про Добро для себе), тим менше буде Зла для іншіх.
«Когда все в Поднебесной узнают, что прекрасное является прекрасным, появляется и безобразное. Когда все узнают, что доброе является добром, возникает и зло.»
Дао дэ цзин. Параграф 2 (б 2304: 9) Зараз у нас в державі НЕМАЄ жодного християнина. Так можна ствержувати хочаб тому, що у всіх високопоставлених «християн» і начебто «пастирів» значно більше грошей ніж у ближнього.
Тим паче вони невміють правильно скористатись тими грошима, – вони будують церкви, забуваючи, що Храм в душі, а не будують дороги щоб ближні могли піти (не по болоту) до сусіда, до криниці, в магазин, в лікарню, на цвинтар, в бібліотеку, на базар, в сільраду, на роботу, до школи, в аптеку, до ветерінара і т. і. А те що є села де немає ані магазина, ані лікарні, ані бібліотеки, ані базара, ані сільради, ані школи, ані аптеки, ані ветерінара, ані водогону, ані газу і т.і.– про це вже не будимо казати, – забувають зовсім.
Якби у нас були справжні християни, не було б Помаранчевої революції (чи того, що ми під цим розуміємо). Бо наші християни не живуть по своїм канонічним книгам, де написано.
«Раби, повинуйтесь господам (своим) по плоти со страхом и трепетом в простоте сердца вашего, как Христу.» Ефесянам 6: 5
«Раби, во всем повинуйтесь господам вашим…» Колосянам 3:22
Ще є деякі канонічні висловлювання, але я іх наведу трохи пізніше.
Та повернемось до катрену 95, центурії 4.
Царство будет отдано двоим, но они недолго продержатся.
Через три года семь месяцев они начнут войну.
Две весталки против востанут.
