4. Листи Остапа Вишнідо Миколи Балаша / Центральний державний архів вищих органів влади України. Ф. 3863, оп. 1, спр. 11.
5. Спогади Миколи Балаша про Остапа Вишню / Центральний державний архів вищих органів влади України. Ф. 3863, оп. 1, спр. 1.
6. Вірний Б. Рецензія на тритомник Остапа Вишні // Життя й Революція: Місячник. Книжка VIII, серпень 1928. Бібліографія. Державне видавництво України. —С. 164—69.
7. Полторацький Ол. Що таке Остап Вишня // Радянська література: літ.-худож. та крит. журн.-місячник оргкомітету Спілки радянських письменників України. Другий рік видання. Державне видавництво «Література іМистецтво». – 1934. – № 4. – С. 157—79.
8. Хвильовий Микола. Твори: в п’ятьох томах / заг. ред. Григорія Костюка. Том IV. Остап Вишня в «світлі» «лівої» балабайки. Об'єднання Українських Письменників «Слово» і Українське Видавництво «Смолоскип» ім. В. Симоненка. —Нью-Йорк—Балтімор—Торонто. – 1983. – С. 497—48. Цей памфлет вперше було опубліковано в журн. «Пролітфронт». Харків, 1930. Ч. 4, С. 254—09.
9. Гірняк Йосип. Спомини / упоряд. Богдана Бойчук. Нью-Йорк: Сучасність, 1982.
10. Гжицький Володимир. Ніч і день. Львів: Каменяр, 1989.
Павло Грунський
ДЕМОКРАТИЧНІ РЕФОРМИ ДЕНІКІНА
(Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)
2 листопада 1919 р.
Поділити землю між селянами – справа не маленька.
Треба все передбачити, зважити, обґрунтувати, придивитися до місцевих особливостей, ґрунту, вдачі населення і т. ін., і т. ін.
І земельні комітети, і земельні управи, і селянські з’їзди, інструктори, пояснення, циркуляри…
Департамент земельної реформи з комісіями, фахівцями.
Взагалі – велика справа.
Це у нас!
У Денікіна справа далеко простіша!
Приїжджає до села загін.
– Зібрать сход!
Зібрали.
– Хто хоче землі – вперед!
Дехто виходить. Більшість землі не хоче – не ворушиться!
Але… (отут-то виявляється знання селянської думки) командир загону наперед знає, хто землі хоче. Має такий список…
І все безземельні або малоземельні.
Викликає. Виходять.
Ділять…
Одному двадцять п’ять, другому п’ятдесят, а іншому й до ста буває. Буває іноді, що шомпол ламається, тоді беруть новий… Хто більше добивався, тому більше й дають.
Бідніший – менше.
Усе як слід!
Це – земельна реформа.
* * *
А свобода…
Чи є де-небудь ще така, наприклад, свобода совісті, як у Шульгіна?
Нігде не найдете!
Запевняю вас, що нігде в світі не дозволять розпустити так «свободно» свою совість, як розпустив її Шульгін.
Чи ви гадаєте, що де-небудь є така «свобода» слова, як у «Киевлянина» або «Київської Дуньки»?
А свобода «зібрань» яка!
Ви тільки почитайте, як «збирають» з київського населення «самообложеніє» на користь добрармії.
«Зібрання» поголовні!
Ні, таки що не кажіть, а видно людей з державним досвідом…
Павло Грунський
ДОПЕКЛО
11 листопада 1919 р.
«На Дону повстав самостійницький рух»
(Із газет)
Добудувалися!
– До того добудувалися, що, навіть Дон, цей «осередок тоєї Руськой государственности», – завадило!
– Завадило так, що вже вибльовує і «ідею», і тих, хто приніс з собою цю «ідею».
– Дончаки, нарешті, зрозуміли, якого «блага» принесли народові Денікін з кумпанією.
Захиталася найміцніша підпора поліцейської Росії.
– Єдиної, неділимої!
– Захиталася, щоби упавши, задавити всю царську наволоч.
– Не витримала, навіть, Донщина, зачарована ласкою бувшого Миколи II.
– Зрозуміла, яку гадюку пригріла в себе за пазухою.
– Побачила, що ця гадюка, почувши в собі більше сили, засичала на неї ж таки.
