Не опускаючи очей… - страница 31
Біда нехай минеться,
А смуток не мина —
І задзвенить у серці,
Як в скрипочці струна.
СЕЗОН ДЛЯ ЗУСТРІЧЕЙ
Сезон для зустрічей – весна,
А осінь – це сезон розлуки…
Біля чекань, біля вікна
Стояла, заломивши руки.
Ох, вистояти довелось,
Що не промовити очима…
Гадалося, що ось-ось-ось
Хтось двері все-таки відчинить.
Але весна їх не звела,
Та й осінь їх не розлучила…
І до жіночого тепла
Сніжинка залетіла біла.
ЗОРЯ
В людини доля – як зоря,
У кожного з нас – власна.
Була зоря – скажи: чия?
Була зоря і згасла.
А загорілася нова —
Хтось народився в світі:
І шелестить йому трава,
І ранок сонцем світить.
Одна зоря лиш спалахне,
А інша – довго в небі.
І щось тривожить знов мене,
Відгонить сни вишневі.
Сповза задума по лицю,
Як дві сльози, поволі,
Бо вірю я в легенду цю
Про зорі і про долі.
▲▲▲
Немає краще, як удома
Після розлук, після доріг.
І забувається утома,
І знов народжується сміх,
І серця березнева пташка
Весну виспівує для всіх,
І пересилить вже не важко,
Що пересилити не міг.
Немає краще, як удома
Родинне відчувать тепло,
Душі тривога невідома
Не лізе в зморшки на чоло.
Я слову не повірю злому
І доброти сприймаю суть…
Ой, тільки жаль – шляхи додому
З роками довшими стають.
МЕНІ ПОТРІБНО ВАМ СКАЗАТИ
Пробачте – щось не так чинив,
Кажу я ворогам і друзям.
Але в одному поклянуся —
Я рідний край не очорнив.
Пробачте – щось не те казав,
Я мовлю рідним і знайомим.
Та отчого не зрікся дому,
Сховавши долар за рукав.
Пробачте – не гучним я був,
Коли приходив час гриміти.
Але я сіяв білі квіти,
Щоб чорну заростить злобу.
Пробачте за мій кволий тон,
Бо в дію треба вкласти силу.
Та намагавсь донести сину
Любові праведний закон.
Пробачте, що на суєту
Міняв не раз я мить натхнення.
Та вищого нема для мене —
Ніж правду захищать святу.
І поки ще душа жива,
Признаюсь, в чому винуватий.
Я хочу встигнути сказати
Для вас усіх оці слова.
СИРОТА
I
Хлопчині лише вісім літ,
А вже ні батька, ані мами.
І мовчазний байдужий світ
Лякає хлопчика рогами.
Хто руку дасть йому в житті,
Насипле у тарілку їжі?..
І у подертому пальті
Стоїть малий на роздоріжжі.
Хлопчині лише вісім літ —
І холодно так на морозі…
Ой, скільки лиха, скільки бід
Його чатують на дорозі?
Та не вклонюсь прогнозам злим —
Хай посміхнеться щастя русе.
Я сам, признаюсь, був таким —
Тому й за нього помолюся.
II
Сирота, сирота —
Хто зігріє тебе
В цьому злому,
Холодному світі?
Сирота, сирота…
Ніби душу шкребе
Цей листочок
На зламанім вітті.
Сирота, сирота…
Хто знав долю лиху,
Той скептично
Всміхнутись не зможе.
Сирота, сирота…
На життєвім шляху
Хай тобі Бог Святий
Допоможе.
ОТАК ПО СВІТОВІ ХОДЖУ…
Я знаю істину одну:
Щось віднайду, а щось утрачу.
І ні на кого не зверну
Вину за біль свій і невдачу.
Поділений на «так» і «ні»,
Туманом пристрастей напнутий.
Всі недоречності земні
Мене не хочуть обминути.
Десь спотикнусь, а десь впаду —
Хай недруг радо крутить вуса…
Але навшпиньки не піду,
Але нахабі не вклонюся.
Надії світанкова нить,
Що проболіло, те зашиє…
Нам треба научитись жить
Й тоді, коли болить і ниє.
В тепленький модненький кожух
Не одягну свої печалі.
Отак по світові ходжу:
Щось віднаходжу, щось втрачаю…
▲▲▲
«На всі незгоди і утрати
Дивись крізь філософське скло…»
Про це казав собі багато,
Та слово мохом поросло.
Не можу звикнуть до образи,
До люті димових кадил.
Прошу у Господа щоразу,
Щоб стачило душевних сил.
Щоб пролетіло мимо вуха
Пекуче слово – павутинь,
Не вдарилось об серце глухо
І не лишило в ньому тінь.
Чи, може, я вразливий дуже? —
Під старість і таке бува…
Похожие книги
Нова книга майстра слова Вадима Крищенка – це підсумок багатьох років його творчості. У ній роздуми і пошуки істини, утіха і страждання, любов і гнів, розлунистий заклик і наспівний мотив, що барвисто вплелися у вінок поетичних рядків. Тут ви знайдете рядки відомих пісень, які полюбились нашим людям. Поет переконаний, що поезію слід читати вибірково, під настрій, в годину душевної розмови читача з автором.Шанувальників у поета дуже багато, особли
Современная жизнь людей неразрывно связана с поездками. И часто нам приходится сталкиваться с невероятными случаями на дороге. Со временем эти случаи обрастают новыми подробностями и историями. Вот такие истории и описываются в книге "Дорожные истории – обыкновенные и невероятные".
Продолжение приключений попаданца по прозвищу Боец в лихие девяностые. Братки, разборки и подпольные бои. Чтобы выжить и подняться наверх герой примыкает к одной из криминальных группировок…