Не опускаючи очей… - страница 33
Все, що вмістилось в назві «тридцять третій».
А постріли в потилицю – ба-бах!
А дитинча, що кинуто у яму…
Коли панує в серці біль та страх,
Тоді і правда зачиняє браму.
Спаси нас, Господи, і дай високих сил —
Не рахувать лиш грошики у жмені
І не створити нам нових могил
Тих, де лежать невинно убієнні.
ЗАПИТАННЯ НЕ ДЛЯ ВІДПОВІДІ
* * *
Вечір і сніг…
І сліди, наче коми.
Чи дійду колись
До окличного знака?
* * *
Три складові —
Вода, земля і небо.
Чому ж без тебе
Вони складають пустоту?
* * *
Минають дні
У праці, у турботах…
А для життя мого
Це додавання чи віднімання?
* * *
Любов,
Обрамлена красивими словами, – холодна.
Любов,
Напнута накидкою мовчання, – безлика.
Де ж золота середина?..
* * *
І знову сниться:
Можу я літати.
Чи це з минулого,
Чи натяк на майбутнє?
* * *
Казали: хай стелиться
Ваша дорога квітами…
Чого у твоїх очах
Квіти такі колючі?
* * *
Розумний, щедрий, симпатичний,
Веселий, добрий і стрункий.
Чи хто зміняє їх
Лиш на одне – коханий?
* * *
Дорога збилася у стежку,
Стежка зійшла в перебрід…
Хіба дивишся під ноги,
Коли йдеш до сонця?
* * *
А мій двійник зі мною в протиріччі.
Аргументує все
Знайомими думками,
Що не збагну: де його? де моє?..
* * *
Дай снаги на мурі днів
Зорю накреслить…
Та голос твій незрозумілий:
А я?
* * *
Коли я щасливий, зростаю до неба;
В смутку
Небо спускається мені на голову, —
А де дівається небо в спокої?..
* * *
У новорічну ніч
Начулись давні голоси…
Чого ж вони не даленіють,
А ближчають?..
* * *
До хліба хочеться слова,
До слова хочеться пісні,
До пісні хочеться натхнення…
Чи й ти складаєшся з бажань?
П’ЄМО, П’ЄМО
Напитися, щоб все було байдуже, —
Цього навчились ми уже давно.
А честь і гідність? – та вони не дуже
Потрібні нашій волі все одно.
П’ємо, п’ємо – де треба і не треба,
І, насмоктавшись тих зміїних чар,
Нащадкам залишаєм після себе
Свого похмілля гіркий перегар.
СОНЕТ ПРО ЮВІЛЕЙ
Ох, пишнослів’я ювілейних дат —
Вино із трубогінною водою,
Помпезність тосту, перебільшень чад,
А все останнє пахне гіркотою.
А ще роботи непочатий ряд,
Хоч втома забриніла сивиною,
Озвалася мінорною струною.
Шлагбаум днів закрив шляхи назад.
Цей ювілейний тонкостінний дзвін —
Такий короткий і підступний він.
А там – неси тягар своєї дати,
Дивися правді в очі і не злись,
Щоб зрозуміть: «на потім», «на колись»
Нічого вже не можна залишати.
РОДИНА
Може, в житті хтось принаду підкине
У чарівничих звабливих очах…
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок, надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече…
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина – бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття…
Тільки родина – як вічна зернина
На невмирущому полі життя.
Родина, родина – від батька до сина,
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.
СЕЛЯНСЬКИЙ КОРІНЬ
Моє село – життя колиска,
Душі моєї оберіг.
Тут верби нахилились низько,
Щоб листя я погладить зміг.
У серці споминів багато,
А ці – як Божа благодать:
Дивлюся – бачу маму й тата,
Що разом під вікном стоять.
Їх мова лагідна і строга,
І погляд – повний доброти.
Це звідси повела дорога
Сільського хлопця у світи.
В житті у нас буває всяке…
Село моє, моє село,
Скажу тобі слова подяки
За те, що ти мені дало.
Село згадаю – і радію.
Сільською звичкою горджусь.
Хоча б в думках, хоча б у мріях —
Похожие книги
Нова книга майстра слова Вадима Крищенка – це підсумок багатьох років його творчості. У ній роздуми і пошуки істини, утіха і страждання, любов і гнів, розлунистий заклик і наспівний мотив, що барвисто вплелися у вінок поетичних рядків. Тут ви знайдете рядки відомих пісень, які полюбились нашим людям. Поет переконаний, що поезію слід читати вибірково, під настрій, в годину душевної розмови читача з автором.Шанувальників у поета дуже багато, особли
Современная жизнь людей неразрывно связана с поездками. И часто нам приходится сталкиваться с невероятными случаями на дороге. Со временем эти случаи обрастают новыми подробностями и историями. Вот такие истории и описываются в книге "Дорожные истории – обыкновенные и невероятные".
Продолжение приключений попаданца по прозвищу Боец в лихие девяностые. Братки, разборки и подпольные бои. Чтобы выжить и подняться наверх герой примыкает к одной из криминальных группировок…