Глосарій юридичної термінології (українсько-англійський) - страница 14

Plea to the charge means that the defendant will plead guilty to a less serious charge or to one of several charges in return for the dismissal of other charges; it may also mean that the defendant will plead guilty to the original criminal charge in return for a more lenient sentence.

Визнання винним. Обвинувачений у скоєнні злочину вважається невинним, поки його винність не буде доведена і встановлена набрав законної сили вироком суду.

Conviction means being found guilty of a crime.

Визнання фактів із запереченням їх юридичних наслідків шляхом приведення додаткових фактів; визнання фактів із подальшим спростуванням їх значення шляхом приведення додаткових фактичних обставин.

Confession and avoidance is a defense that admits the plaintiff’s allegations but introduces another factor that avoids liability—also called an affirmative defense.

Визнати незаконним, наприклад рішення органу влади або суду нижчої інстанції.

Set aside means make void. It is also called reverse.

Визнати себе винним, не винним або не заперечувати. Визнання провини означає, що ви визнаєте звинувачення, у вас немає виправдання своїм діям, і суд може призначити вам покарання. Відмова від заперечення означає, що ви не визнаєте себе винним у злочині, але суд може визначити покарання.

Can plead guilty, not guilty or no contest. Pleading guilty means you admit the charges, you have no defense for your actions, and the court can levy punishment against you. Pleading no contest or nolo contendere means you admit no guilt for the crime, but the court can determine the punishment.

Виклик до суду. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, фахівці та перекладачі сповіщаються або викликаються до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення, судовою повісткою з повідомленням про вручення, телефонограмою або телеграмою, факсом або через інші засоби зв'язку та доставки, що забезпечують фіксування судового сповіщення або виклику та його вручення адресату.

A citation is a written order by a judge (or a police officer) commanding a person to appear in court for a particular purpose. It can also refer to legal authority, like a case or a statute.

Виключне правило – правило про неприйняття доказів в суді, отриманих незаконним шляхом.

The exclusionary rule is a court-created doctrine holding that evidence obtained by an unconstitutional search or seizure cannot be used at the trial of a defendant.

Виконавець – особа, призначена у заповіті померлого для виконання умов заповіту; індивідуальний представник майна.

An executor is a person nominated in a decedent's will to carry out the terms of the will; a personal representative of an estate. Generally, this term is used whether the executor is male or female.

Виконавець злочину першого ступеня – особа, яка вчиняє злочин сама або за допомогою іншої особи.

A principal in the first degree is one who actually commits a felony.

Виконавець злочину другого ступеня – той, хто не скоював злочину, але був присутній, допомагаючи і підбурюючи іншого до скоєння тяжкого злочину.

A principal in the second degree is one who did not commit the crime but was present, aiding and abetting another in the commission of a felony.

Виконавець, який виконує обов'язки виконавця без повноважень. Особа, яка розпоряджається майном померлого без належних повноважень, називається виконавцем. Дії такої особи можуть бути згодом затверджені законними виконавцями або адміністраторами, якщо ці дії не суперечать основним положенням заповіту померлого або права спадкоємців згідно із законом.